Автостопом по автостраді “Війна” (Avtostopom po avtostradi “Viyna)”

Lyrics

[Вступ] І коли Смородина сонця Упала за горизонт Я взяв Усі свої речі Усе своє життя І рушив автостопом По автостраді: Вiйна [Куплет 1] Місяць креше золотою підковою Вечір пахне порошею бузковою За вікном небо, зорями вишите А ви мені, мамо, листа пишете Ви не хвилюйтесь, я служу в армії – Хай усміхнуться у вас очі карії Може, скоро приїду у відпустку я І привезу, мамо, нову хустку вам Ви з льоху молока виймете в глечику, – Морський апетит в солдата-ракетчика І хліба наріжете пахучого Від нашого хліба нема луччого Про борщ, мамо, говорити нічого – Сипте мені, будь ласка, тільки рідшого …А тепер ніч, під місяцем рудим Хіба це дивно, що солдату сниться дім? [Приспів] Настане день Скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни [Куплет 2] Грунти пісніють, скільки не тереб Розм'якнуло все тло, мов кусні торфу І чемно я за гратами дерев Горбульку сонця зрізую у торбу Для матері... І ясновид принишклий Настирно кличе в хмільнокровий дол Де вітряки горталися, мов книжки На грудях-грудках знівечених доль Вже скоро дім... А руки геть заклякли Хоча нуртує скреснувшая кров Скоріше тільки зойкнув би від клямки У вгрузлих сінях виснажений крок Така зорінь... Принаймні тільки вдома Над гонами ясномелодніх піль Незримою спаде, як повінь, втома Вгамується і зненависть, і біль [Приспів] Настане день Скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни [Епілог] Тополя шепче у вікна відчинені Може, тому і сниться вночі мені Оранжеве небо, зорями вишите А ви мені, мамо, листа пишете Цілую ваші золоті каракулі Ви ж, мамо, як писали їх, то плакали